Запорукою успішних газових переговорів з Росією, про продовження яких сьогодні заявляє український уряд, безперечно, є виконання Кабміном директив Глави держави.
На цьому наголосив Уповноважений Президента з міжнародних питань енергетичної безпеки Богдан Соколовський. Безперечно, відзначив він, `обставини та час вимагають продовження переговорного процесу` - а чинне національне законодавство визначає, що він може розпочатися виключно після затвердження Президентом директив, проект яких подають йому на узгодження Кабінет Міністрів та НАК `Нафтогаз України`.
`Вочевидь Глава держави мав би позитивно оцінити той факт, що НАК `Нафтогаз України` сьогодні демонструє більш серйозне ставлення до тих загроз, які несуть укладені з Росією 19 січня 2009 року газові контракти. Але будьмо реалістами - якщо уряд хоче нарешті вирішити внутрішні питання щодо забезпечення країни енергоносіями, йому варто переглянути свою позицію стосовно ряду ініціатив, напрацьованих за підтримки Президента`, - сказав Б. Соколовський.
За його словами, йдеться передусім про аверсний режим нафтопроводу Одеса-Броди, який уряд `фактично зірвав` у липні 2008 року. `Досі Кабмін не дав жодних логічних пояснень таким діям - однак тоді він задекларував свою готовність у короткий термін вирішити це питання - але за власними напрацюваннями та схемами. На жаль, уряду в цьому напрямку не вдалося досягнути обіцяного результату`, - зауважив Б. Соколовський. Власне тому, констатував він, сьогодні є надзвичайно актуальним дотримання урядом своїх зобов`язань і - за відсутності власних ефективних розробок - зосередитися на реалізації напрацювань, здійснених протягом кількох років під керівництвом Глави держави.
`Ми є свідками новітньої української `традиції` - ті проекти, які Президент відповідно до своїх конституційних повноважень ініціює та контролює, розвиваються нормально. Натомість внутрішні питання - поставки нафти та газу в Україну, які належать до компетенції уряду, часто обмежуються розмовами та обіцянками. Зокрема дотепер Кабмін разом з українськими нафтопереробниками не змогли вирішити питання про забезпечення національного виробника сирою нафтою - а відтак галузь перебуває в стагнації, внутрішній ринок забезпечується за рахунок імпорту, а споживач змушений переплачувати за часто неякісні нафтопродукти`, - сказав також Б. Соколовський.
У цьому контексті Уповноважений Президента з міжнародних питань енергобезпеки також нагадав, що на першому засіданні Ради Президентів України та Азербайджану в Баку 9 квітня азербайджанська сторона підтвердила свій інтерес і конструктивну позицію до проектів, започаткованих з ініціативи Президента України в нафтовій та газовій сферах. Президент Азербайджану Ільхам Алієв зокрема публічно підтвердив зацікавленість своєї країни в реалізації проекту ЄАНТК на базі аверсного використання нафтопроводу Одеса-Броди. Принципово важливою, підкреслив Б. Соколовський, є й заява Міністра енергетики Азербайджану Н. Алієва щодо включення України з минулого року в графіки поставок нафти, яку українська сторона, на жаль, не готова брати.
На сьогодні можна констатувати: ініціатива створення ЄАНТК, з якою вийшов Президент України - і був підтриманий в 2007 році своїми колегами з Азербайджану, Грузії, Польщі та Литви - пройшла шлях від її започаткування у формі політичної заяви до досягнення конкретного результату - розробки станом на квітень 2009 року ТЕО проекту. `Вже ні в кого не викликає сумніву комерційна привабливість цього транснаціонального проекту і оптимальність такого маршруту транспортування нафти`, - відзначив Б. Соколовський.
Він окремо нагадав, що на Раді Президентів у Баку азербайджанська сторона також підтвердила свій інтерес до реалізації потенційного проекту постачання каспійського газу через територію України. `Сьогодні модернізація української ГТС, яку всіляко вітає Азербайджан як потенційний постачальник серйозних обсягів газу, без сумніву лягає у схему альтернативного шляху постачання газу на європейські ринки - в тому числі українські`, - сказав Б. Соколовський.
http://www.president.gov.ua/