УНІАН. У Міністерстві фінансів України вважають абсурдною ідею лідера БЮТ Юлії ТИМОШЕНКО прив`язати тарифи на комунальні послуги до зростання середньої зарплати.
Про це йдеться у повідомленні прес-службі Мінфіну, розміщеному на офіційному сайті міністерства.
У повідомленні зазначається, що `в усному мовленні Юлії ТИМОШЕНКО є одна (щоправда, далеко не єдина) невиправна помилка: замість `голосування` вона вимовляє `галасування`, що українською означає `безладне звучання багатьох голосів; крики, гамір`. Виходить дуже символічно, коли пані ТИМОШЕНКО заявляє: наша фракція галасувала, наприклад, за зміни до Закону про житлово-комунальні послуги`.
Прес-служба Мінфіну цитує слова лідера БЮТ під час програми `Свобода слова` на телеканалі ICTV 9 лютого, коли вона пояснює основний зміст внесеного блоком законопроекту щодо тарифів на послуги ЖКГ: `Тільки 20% від доходу родини дайте можливість тратити на комунальні послуги. Якщо більше, то дотуйте без довідок. Є дохід родини – значить, дотуйте. І третя позиція – не піднімати житлово-комунальні тарифи на більше, ніж піднімається середня заробітна плата`.
У Мінфіні вважають, що висловлена Ю.ТИМОШЕНКО ідея обмежити максимальний розмір комунальних платежів 20% сукупного доходу родини, по-перше, означає, що ситуація погіршиться для сотень тисяч найбільш незахищених сімей. Адже з 1 січня 2007 року жодна родина в Україні уже не платить за житлово-комунальні послуги більше 20% сукупного доходу, наголошують у міністерстві.
Водночас малозабезпечені родини непрацездатних громадян, інваліди й пенсіонери платять не більше 15% сукупного доходу. Це визначено постановою Кабінету міністрів від 10 січня 2007 р. № 3, де сказано: `Якщо у складі зареєстрованих та таких, що проживають у житловому приміщенні (будинку), осіб є діти, інваліди першої або другої групи і середньомісячний сукупний дохід на одного зареєстрованого у житловому приміщенні (будинку) громадянина не перевищує 50 відсотків прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць та якщо у житловому приміщенні (будинку) зареєстровані і проживають тільки непрацездатні громадяни, розмір плати за житлово-комунальні послуги в межах норми володіння чи користування загальною площею житла та нормативів користування зазначеними послугами за умови призначення житлової субсидії становить 15 відсотків середньомісячного сукупного доходу, а за придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива — 15 відсотків річного сукупного доходу`, нагадують у міністерстві.
По-друге, наголошують у Мінфіні, ідея прив`язати тарифи до зростання середньої заробітної плати – `це все одно, що призначати лікування, виходячи із середньої температури хворих у лікарні`. `З економічної точки зору це абсурд, адже головна складова тарифів – ціни на імпортовані енергоносії аж ніяк не пов`язані з заробітною платою в Україні. А з точки зору соціальної – це пастка: адже, навіть коли можна було б знизити тарифи внаслідок, наприклад, зниження цін на енергоносії або енергозаощадження, ТИМОШЕНКО пропонує все одно піднімати тарифи з ростом зарплати, який, безумовно, відбуватиметься`, - переконані у Міністерстві фінансів.
По-третє, щодо ідеї розширити повноваження Національної комісії регулювання електроенергетики до централізованого визначення цін і тарифів на усі житлово-комунальні послуги. Житлово-комунальні тарифи включають в себе близько 30 видів послуг, в тому числі такі специфічні, повністю залежні від місцевих умов, як вивіз сміття, прибирання прибудинкових територій, квартирна плата, утримання ліфтів. Наприклад, у Києві витрати на такі послуги набагато вищі, ніж в райцентрі, і `зрівнялівка` призведе до того, що одні підприємства ЖКГ стануть банкрутами, а інші отримають невиправдані прибутки. Централізоване регулювання тарифів на ці послуги суперечить економічній логіці ціноутворення, порушує конституційні повноваження органів місцевого самоврядування, блокує проведення реформи ЖКГ і залучення в цю сферу на конкурентних умовах приватного капіталу. Більше того, з таким підходом до регулювання цін й тарифів Україну до Європи ніколи не візьмуть, - підкреслюють у Мінфіні.
Таким чином, підсумовується у повідомленні міністерства, втілення ідей Ю.ТИМОШЕНКО означало б дуже суттєве для малозабезпечених родин підвищення плати за послуги ЖКГ (вони платили б на 5% більше, ніж передбачено чинними соціальними гарантіями), а також абсолютно антиекономічне, фактично свавільне підвищення тарифів автоматично з підвищенням середньої заробітної плати.
Натомість, нагадують у Мінфіні, уряд ще наприкінці минулого року спростив порядок отримання субсидій, визначивши, що вони надаються на підставі лише довідок про сукупний дохід зареєстрованих у квартирі осіб. Водночас по всій країні відбувається ретельна перевірка обгрунтованості встановлених тарифів, і місцева влада, як, наприклад, у Києві, прислухається до висновків урядових фахівців щодо необхідності зниження тарифів.
Мінфін підсумовує, що Верховна Рада України відмовилась підтримати `авантюрні пропозиції БЮТ, голосуванням більшості подолала галасування опозиції, яка досі не здатна знайти нішу конструктивної законодавчої роботи`.
Як повідомляв УНІАН, 9 лютого Верховна Рада України не підтримала проект закону `Про житлово-комунальні послуги`, внесений БЮТ. У першому читанні за проект закону проголосували 198 народних депутатів з 435, зареєстрованих у сесійній залі.
Проектом закону, розробленим лідером БЮТ Ю.ТИМОШЕНКО та членом фракції БЮТ Ольгою БОДНАР, зокрема, пропонувалося, щоб рівень підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги не перевищував темпів зростання середньої зарплати працівників, зайнятих в галузях економіки за останній календарний рік. Проектом закону також передбачалося, що сума, сплачена за житлово-комунальні послуги, не може перевищувати 20% від сукупного доходу кожної конкретної родини.
ВР України також відмовилася направити даний проект закону на доопрацювання.